Іноді диво - воно зовсім поруч, навіть не так, воно - в кожному із нас, інакше як можна пояснити, що зі звичайних, буденних і навіть, трохи безрадісних речей (ну що, що може бути радісне в вермишелі??) з”являються якісь насправді чудові творіння? :)
Цей ангелик цілком зроблений із різноманітних мучних виробів, його мені подарували Міша-Shelby_ і його дівчина Аня, з якими минулої п”ятниці ми перевели віртуально-скайпово-аськову дружбу в формат реальної :)

P.S.А волоссячко, дивні золотисті ангельскі кучерики, зроблене із кунжуту! :)

Он мне напоминает мальчика, который вырос, но так и не окостенел, не покрылся толстой кожей взрослого, а так и остался - трогательным, удивляющимся и местами наивным. Пока смотрела видео, у меня возникло такое чувство, как-будто я свидетель какого-то совсем уж божественно-ангельского процесса, во время которого создаются, живут, искрятся и исчезают целые мыльные планеты-вселенные. Очень красиво. Очень искренне.

Хочу поділитися своїм відкриттям, котрим зі мною поділилася Подруга - телеканал онлайн для тих, хто вивчає англійську. В легкій і адаптованій формі можна навчитися слухати і поповнити свій словниковий запас :)

Купила одного разу славна дівчина славні черевики - дорогі і, певне, по тій причині, якісні ;). Чорна шкіра, всередині - рожева цигейка, чи як воно там пишеться. Оторочене все це було чорним кроликовим хутром.

Как-то утром, на работе, никому не хотелось работать.
Для просыпания кто-то бросил ссылкой по нумерологии :)

Нарешті мій комп”ютер почав читати картку мого телефона :)
Але при цьому з нього десь пропав апостроф, а поставити програму, власноруч написану моїм чоловіком якось “нєдосуг” =)

На фото - якась поважна львівська пані і її порося. Вони вигулювалися на пару у центрі Львова, причому льоха вела себе не дуже активно - лягала трохи полежати на старовинній бруківці, ліниво піднімала голову, коли господиня називала її по імені і зовсім ніяк не рвалася продовжувати свій ”променад”.