Мій гугль-рідер підписаний на багато різних журналів, живих і не дуже (в тому змісті, що одні - про життя, інші - про професійне). І коли я знаходжу новий жж, я читаю його в зворотному напрямку, від нових подій до давніх, чомусь так мені більше подобається, це ніби як складати пазл…
В новому в моїй підписці журналі Пока не определилась знайшла згадку про книжку Рубена Гальєго “Біле на чорному”, пішла за лінком і, почавши читати перші абзаци, зрозуміла, що я це вже пробувала читати, але якось “не пішло”, дуже вже було важко з перших рядків.